ТЕТЯНА КОЗАЧЕНКО: ЛЮСТРАЦІЯ НЕ ВИКЛЮЧАЄ ПРОВЕДЕННЯ РЕФОРМ

Закон «Про очищення влади», критерії, хід виконання стали темою зустрічі директора Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяни Козаченко з Надзвичайним і Повноважним Послом Швейцарії в Україні Крістіаном Шьоненбергером та співробітником відділу людської безпеки Департаменту закордонних справ Швейцарії Лейлою Клемент, які виступили ініціаторами зустрічі.

Тетяна Козаченко поінформувала про основні засади закону, наголосивши на об’єктивності критеріїв застосування цього Закону, які за своїм змістом і механізмами реалізації, за її словами, виключають можливість будь-яких зловживань щодо переслідування осіб, а також розповіла про роботу з виконання цього Закону.

Гостей цікавило багато питань, серед яких - співвідношення процесу очищення влади (люстрації) з реформуванням державних органів і органів судової влади, а також те, чи передбачає люстрація застосування відповідальності, в тому числі за кримінальні правопорушення?

«Цивілізаційний вибір України - це правова демократична держава. Умовою відновлення такої держави є очищення влади. Інструментом досягнення, сприяння очищенню влади є процедура люстрації. Люстрація – це встановлена Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади в органах державної влади та органах самоврядування. Відповідно до Конституції Україні, кожен має право на працю і громадяни користуються рівними правами доступу до державної служби. Однак Конституція України не надає конституційні гарантії особам саме на державну службу. Стан, у якому опинилася країна, це фактично повністю зруйновані і спотворені демократичні цінності та правові принципи виконання функцій державних органів. Проведення процедури люстрації спрямоване на руйнування корупційних зв’язків у державних органах і, відповідно, створення умов для проведення реформ, яких потребує країна», - наголосила Тетяна Козаченко, зазначивши, що запит на очищення влади виник саме серед громадськості.

За її словами, процес люстрації є своєрідним іспитом на кваліфікацію, фактично - допуском до державної служби.

Надзвичайний і Повноважний Посол Швейцарії в Україні поцікавився, у свою чергу, механізмами роботи Кримінального процесуального кодексу в частині відповідальності за корупційні прояви та схеми, а також тим, чи передбачає процедура люстрації кримінальну відповідальність.

Тетяна Козаченко пояснила, що кримінальна відповідальність - це загальний вид відповідальності, який існує у всіх країнах, коли в діях, рішеннях, бездіяльності відповідного суб’єкту є ознаки правопорушення і винесено вирок у судовому порядку. Цей інститут діє і нормативно врегульований у всіх країнах і забезпечує невідворотність покарання за скоєння правопорушень і не залежить від проведення люстраційних процесів. Тому, якщо в діях осіб, до яких можуть бути застосовані заборони, передбачені Законом «Про очищення влади», будуть ознаки правопорушень, то це предмет розслідування, індивідуальної відповідальності із врахуванням усіх відповідних процедур законодавства України та дотримання прав людини. У будь-якому випадку мова йде виключно про процеси, які врегульовані законодавством і відбуваються у правовому полі.