Армія державних захисників

З 1 січня адвокати безкоштовно зараджують громадянам і "виховувують" прокурорів

Вперше після розпаду СРСР в Україні буде «реінкарнована» система безоплатної правової допомоги. Правда, за словами її «промоутерів», вона буде прогресивнішою й сучаснішою, ніж радянська. Доступ до послуг професійних адвокатів громадяни, які потрапили в жорна правосуддя, отримають з 1 січня 2013 року — з цього дня почнуть працювати центри з надання вторинної безплатної правової допомоги. Причому, на думку експертів, ця система допоможе не тільки звичайним українцям, а й юристам, оскільки дасть можливість адвокатам зайнятися «вихованням» прокурорів і суддів та сформувати правильну практику.

Всеукраїнська мережа

Підготовка до запровадження системи безоплатної правової допомоги розпочалася ще до набуття чинності відповідним законом. І ось нарешті Міністерство юстиції (саме воно відповідає за організацію системи) провело міжнародну конференцію й розповіло про свої успіхи. На сьогодні вже створені перші 27 центрів з надання вторинної безоплатної

правової допомоги — у всіх областях, АРК Крим, м.Києві та Севастополі. Але це не означає, що отримати консультацію й підтримку адвоката можна тільки в цих регіонах. З 1 січня безоплатна правова допомога надаватиметься на всій території України.

Центри працюватимуть цілодобово, в такому ж режимі в кожному місті, районі або райцентрі почнуть чергувати адвокати, уповноважені надавати безплатну допомогу. Центри акумулюватимуть інформацію про затримання людей, отриману від управлінь міліції, прикордонної та податкової служб.

Система є величезною мережею, що охоплює всю країну. За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського, людині, що потрапила в жорна вітчизняної правової системи, щоб отримати безоплатного адвоката, зовсім нічого не потрібно робити. Про неї потурбується держава. «Ми отримуємо інформацію про тих, хто здійснив затримання, ми шукаємо адвоката, надаємо йому повноваження й стежимо за тим, щоб він вчасно прибув і надав людині правову допомогу, — стверджує А.Вишневський. — З 2014 року допомога надаватиметься також у цивільних і адміністративних справах. Тут дійсно знадобляться активніші дії: потрібно буде звернутися з поданням, надати список документів. Після того, як центр перевірить майновий стан клієнта й з’ясує, що він належить до категорії, яка має право на БПД, йому буде призначено адвоката».

Українська система безоплатної правової допомоги «ввібрала в себе» досвід кількох країн, передусім Великої Британії, Литви, Голландії.

Саме в цих державах існує аналогічна централізована мережа спеціальних офісів. Є в України й своє ноу-хау — концепція оплати послуг адвокатів. Іноземці від неї в захваті, оскільки система дуже гнучка, побудована на принципах позитивних і негативних стимулів, які стримують адвокатів від недобросовісного виконання обов’язків і заохочують тих, хто добре працює. За словами представників Мін’юсту, система прозора, є спеціальна формула для визначення рівня оплати, яка мінімізує можливості зловживань. Для роботи в центрах було відібрано понад 2500 адвокатів, зараз вони укладають контракти з центрами. Держава вперше за багато років розщедрилася й виділила кошти, вже є приміщення (в основному в центрах міст), зроблені ремонти, завезені меблі, техніка. «На цю систему виділили в 25 разів більше грошей, ніж давали традиційно. Хоча їх не вистачає, але це величезний стрибок в усвідомленні Урядом цієї проблеми, — прокоментував «ЗіБ» ситуацію виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. — Цих грошей, звичайно, мало, але я сподіваюся, що в ході подальших переговорів все-таки вдасться отримати достатнє фінансування».

«Ми плануємо, що всього до мережі повинно входити приблизно 135 центрів. Вони знадобляться, коли така допомога надаватиметься не тільки в кримінальному процесі, а й у цивільному й адміністративному. Тоді стане важлива доступність центру для клієнта. Але на першому етапі 27 центрів досить», — сказав «ЗіБ» А.Вишневський.

Проблема ще й у тому, що більшість українців не підозрюють, що згідно із законом мають право на отримання якісної правової допомоги. У координаційному центрі збираються ліквідувати цей недолік та інформувати громадян про їхні права, наприклад розміщувати спеціальні плакати всередині автозаків і патрульних машин (мовляв, це найбільш дієвий спосіб). Крім того, у МВС зараз проводяться тренінги, готуються спеціальні методичні матеріали для слідчих, адже згідно з новим КПК правоохоронець у момент затримання зобов’язаний поінформувати людину про її права.

А кадри хто?

А як же ризик корупції? Яка ймовірність того, що безоплатні адвокати, як і безоплатні лікарі, не почнуть вимагати гонорар від своїх клієнтів? За словами А.Вишневського, це вже передбачили й підготували пропозиції до проекту нових Правил адвокатської етики, які були затверджені на установчому з’їзді 17 листопада. Якщо адвокат, що працює за контрактом з центром, змушуватиме клієнта доплачувати, це може стати підставою для притягнення такого захисника до дисциплінарної відповідальності. У координаційному центрі пообіцяли, що за цим стежитимуть і при першому ж відповідному сигналі звертатимуться в КДКА. Правда, якщо людина, котра отримала на першому етапі допомогу, сам вирішила доплачувати адвокатові, заборонити їй це ніхто не може. Але в такому випадку адвокат зобов’язаний негайно поінформувати центр і ця робота вже не оплачуватиметься з бюджету, так що нажитися в захисника не вийде.

«Очевидно, ризик появи корупції існує, — вважає директор програм міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов. — Ми розуміємо, що вся система кримінальної юстиції в Україні вражена корупцією й немає універсального рецепту, який допоміг би її уникнути. Важливо, що координаційний центр це усвідомлює. Якщо громадяни знатимуть свої права, вони зможуть дати гідну відповідь тим адвокатам, які спробують чинити незаконно. Тому важлива інформаційна кампанія, яка розгортатиметься в цій сфері Мін’юстом».

Безумовно, постане й питання щодо професійної підготовки безоплатних адвокатів. Результати опитування, яке цією весною проводила «ЮРЛИГА» свідчать про те, що більшість адвокатів не збиралися брати участь в оголошеному Мін’юстом конкурсі, посилаючись на брак часу (34,7%) і дуже маленьку винагороду за роботу (33,4%). Очевидно, успішним адвокатам немає сенсу укладати договір з державою: за інформацією «ЮРЛИГИ», за надання БПД захисник отримає 2,5% від мінімальної зарплати за 1 год. Фахівців, котрі вважають надання такої допомоги своїм соціальним обов’язком перед суспільством, усього лише 6,7%, а адвокатів, що починають свою діяльність і які збираються брати участь у цій програмі для набуття досвіду, — 5,8%.

За словами А.Вишневського, ця проблема — «вигаданий кимось міф». «Якщо говорити про більшу територію України, про райони, то до нас прийшли кращі адвокати — з 15—20-річним досвідом роботи. У великих містах, таких як Київ, Донецьк, співвідношення досвідчених і молодих адвокатів — 50 на 50, — розповів він. — Критерії відбору в нас чіткі, на другому конкурсі вони стали жорстокішими. Адвокати, у яких було менше 2 років досвіду практичної роботи, мали незначні шанси пройти цей конкурс.

До речі, критерії оцінки адвоката дуже умовні. Якщо він дорого коштує на ринку, це ще не означає, що він хороший. Навпаки, я б сказав, що така система залучає справжніх адвокатів, які знають, що таке цінність адвокатської діяльності, соціальна відповідальність, професійна етика, і яким в умовах нечесної гри важко знаходити себе на ринку. Ми були вражені рівнем адвокатів, яких нам удалося залучити»
До речі, якість надання безоплатної допомоги контролюватиметься спеціальною комісією.

Рушійні сили процесу

Між іншим, на думку багатьох експертів, саме система безоплатної правової допомоги допоможе «становленню» нового КПК і формуванню «правильної» практики. «Імплементація — це ключовий момент, — сказав у коментарі «ЗіБ» американський адвокат Едвард Ракер. — Дуже легко закласти якісь права в документ. Але є люди, які уповноважені здійснювати ці права на практиці — судді, поліція і т.д., і якщо вони не дотримуються їх, то закон перетворюється на звичайний папірець. Сподіваюся, що українським адвокатам удасться підвищити стандарти практики, зробити їх правовою традицією в Україні. Думаю, важливу роль у цьому зіграють закон «Про безоплатну правову допомогу» і юристи, які надаватимуть таку допомогу».

«Новий КПК не зможе працювати без системи безоплатної правової допомоги, — вважає А.Бущенко. — Річ у тому, що кодекс побудований на принципах змагальності, а змагальність означає, що кожна сторона бере на себе частину відповідальності за весь процес. Не суддя рухає процес, а кожна із сторін. Щоб рухати процес у правильному напрямі, потрібно вміти це робити. Адвокати, які працюватимуть у системі безоплатної правової допомоги, зможуть забезпечувати захист у 85—90% кримінальних справ. І це не розрізнені захисники, кожен з яких працює сам по собі й часто навіть не спілкується зі своїми колегами. Ця система припускає збір інформації, обмін нею. Такі адвокати, об’єднані в систему, насправді впливатимуть на формування практики. Фактично це противага прокуратурі — якійсь могутній системі зі своєю клановістю, переконаннями».